Влада оприлюднила рейтинг критичних публікацій Олександрії

     Міська влада вирішила відзначити найкритичніші матеріали місцевих журналістів та самокритично вказати на найбільш гострі публікації. З електронної адреси міської ради rada@alexandria.kr.ua надійшов всім редакціям міських газет, телестудій та радіо цікавий документ. Він містить заголовок «Огляд преси», а написаний, з огляду на шапку документу, управлінням інформатизації та інформаційно-аналітичної політики Олександрійської міської ради. В властивостях документу у графі "Автор" вказано прізвище колишнього начальника цього управління. Настільки відвертого документу журналісти міста мабуть ще і не бачили. У ньому зазначено всі критичні публікації місцевих газет із ранжируванням їх за ступенем критичності.

     Зокрема стаття газети «Городской Курьер» «Дураки и дороги в Александрии. Эпизод второй», виділена трьома знаками оклику та прокоментована текстом такого змісту: «хаос автотранспорту при ремонті доріг». На другому місці (відповідно два знака оклику) значиться стаття «Олександрійського тижня» «Столбы бывают разные». Коментар цієї статті – «про аварійні стовби». На третьому - «Медицина Александрии: для людей или для экономии денег?», де вказано текст – «роздуми автора статті по оптимізації медицини».

     Мабуть міське управління інформатизації, яке відповідає за зв’язки із громадськістю, вирішило підтримати алгоритм стосунків з медіа, задекларований головою обласної державної адміністрації Сергієм Ларіним, який він озвучив на нещодавній зустрічі із журналістами до професійного свята «акул пера». Зокрема С. Ларін зазначив, що влада відкрита, завжди готова до діалогу, спокійно сприймає конструктивну критику і конструктивні ідеї. «Я вас прошу не сходити зі шляху чесних і професійних публікацій, особливо, коли справа стосується роботи чиновників. Нам не треба співати оди, краще – про людей, що вони дорікають місцевій владі, що пропонують змінити, покращити, виправити. Я переконаний, якщо у медійному просторі Кіровоградщини буде розумний, здоровий баланс принциповості, гостроти, об’єктивності, відвертості і щирості, ми разом зуміємо створити чимало корисного для нашого регіону, для людей», – підкреслив керівник області.

Віктор Голобородько

Вітання від представника Національної ради журналістам

Шановні колеги! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня журналіста!

Щастя всім, успіхів, радості і достатку! Пам»ятайте, що ефір, у якому ви працюєте, живий, бо у ньому живе ваша душа. Чистоти думок і помислів, натхнення, надії, віри і любові!

З повагою, Представник Національної ради в Кіровоградській області

Любов Бакаленко,

Працівник секретаріату представника

Людмила Солтик

Зі святом! З Днем журналіста!

     Шановні колеги! Вітаємо Вас з Днем журналіста. Кращі побажання скажуть вам колеги та, маємо надію, керівництво і засновники видань, телеканалів, радіостанцій та газет. А сьогодні залишається тільки додати, що журналістська солідарність - найголовніше досягнення української та олександрійської журналістики. Хотілось би вірити у те, що саме заівдяки солідарності та щоденній роботі над собою, всі ми зможемо краще працювати для олександрійців, виконувати роль громадського контролера дій влади.

Ще раз вас усіх зі святом. Віри, надії і любові у особистому житті.

Легко ли быть журналистом?

6 июня журналисты всех средств массовой информации отметили свой профессиональный праздник. Журналист, по моему мнению, это такой универсальный человек: он и психолог, и учитель, и мыслитель, и писатель, и защитник. Люди этой профессии - связующие звенья между народом и властью, между фанатами и их кумирами. Легка ли эта профессия? Я попробую дать свое виденье. Конечно, оно субъективно. Но для начала начну сначала.

Моя история

В одиннадцатом классе предо мной стоял большой выбор, точнее, выбора было много, а возможностей, как известно – нет. Нужно было, наконец, решить куда и на кого идти учиться, какую освоить профессию. Вариант был один – учитель иностранных языков. Но поскольку английский я знала не так уж хорошо и всегда сочувствовала учителям в их нелегкой работе, то и этот вариант отпал. Тогда родственники спросили: «А что ты умеешь делать и что тебе нравится делать?». Я задумалась. Я умею… Что же я умею? Умею легко находить общий язык с незнакомыми людьми, люблю литературу, участвовала в школьных конкурсах по декламированию стихов, хорошо пишу сочинения, могу что угодно придумать на ходу, люблю фотографировать. Ну и все. Тогда родные мне люди, учитывая мой список «Я умею, я люблю», сказали заветное слово «журналист». «Ммм, интересненько», - подумала я. И поступила в Киевский международный университет на факультет журналистики. Было интересно и весело – особые приметы студенческого возраста.

Теория и практика – слова-антонимы 

Устройство на работу совпало с нелегким временем кризиса. Тогда все закрывалось, сокращались сотрудники, урезалась зарплата и так далее. На тот момент по статистике на одно рабочее место было 8 желающих. Не знаю, каким чудесным образом мне удалось найти работу по специальности в родной Александрии. В хорошей газете «Городской курьер». К моменту, когда я пришла устраиваться на работу, в моем резюме значилось, что у меня есть около 80-ти моих публикаций в разных изданиях. Сначала меня взяли на испытательный срок, как полагается, а потом официально приняли на работу. Я думала, что мне будет легко: у меня журналистское образование, меня всему учили, я все знаю! Но на деле оказалось, что теория и практика скорее антонимы, чем слова-синонимы. Было сложно. Но как говорил Ницше: «Все, что нас не убивает, делает нас сильнее».

Журналист – самая обычная профессия

Когда я с кем-то знакомлюсь и в общении всплывает, что я по профессии журналист, то всегда слышу: «Классно! Вот у тебя такая профессия интересная и необычная». На самом деле у меня самая обычная профессия. Это так же, как большинство думают об актерах: «Да, что там они, стихи читаю, поют, танцуют, в театре играют, в сериалах снимаются. Не работа, а сплошной праздник!». Но сейчас средства массовой информации, рассказывая об истинной жизни актеров и звездах шоу-бизнеса, показывают, что в этих профессиях тоже есть свои сложности. Не бывает хороших или плохих профессий, в каждой найдется, как плюс, так и минус.

Плюсы профессии 

Почти все узнаю первой. Бесплатно пропускают на концерты и другие мероприятия. Появляется много знакомых. Возможность пообщаться и сфотографироваться с известными людьми. Узнаю информацию, которая интересует не только всех, но и лично меня. Иногда журналисты получают в подарок книгу, на презентации которой были или какие-нибудь ручки и блокноты с пресс-конференций. 

А так же словесные благодарности, что тоже очень приятно.

Минусы 

Иногда приходится писать о вещах, о которых ты вообще не имеешь представления или на те темы, которые тебе не интересны. Приходится все изучать быстро и многое перечитывать. Все праздники журналисты, как правило, проводят на работе, потому, что именно тогда проводятся различные важные и не очень мероприятия. Все выходные, которые приходятся на понедельник - не праздники для журналиста по определению, так как в этот день верстается газета и все должны работать. Еще одна особенность профессии журналиста – это работа с разными людьми. Люди попадаются разные: одни чересчур разговорчивы, из других и слова не вытянешь. Думать и красиво писать нужно в любое время, даже когда у тебя болит голова. По своей работе приходится часто и много общаться с людьми. А после работы хочется прийти домой, отключить телефон, звонок у входной двери и повесить на нее табличку «Не беспокоить!». А так же выключить радио, телевизор и ноутбук. Чтобы они каким-то чудесным образом не включились без моего участия и не помешали сладкому сну обычного журналиста. Хотя и во сне придумываешь темы для новых материалов. Так что мозг журналиста занят мыслями о работе 24 часа в сутки. Вот так и живем. А вы как думали? Бегаешь по городу с диктофоном, фотоаппаратом и блокнотом в поисках интересных людей и новостей. Чтобы каждую неделю люди получали газету с нужной и интересной информацией о событиях, происшествиях в Александрии, интересных личностях нашего городка и на страницах газеты нашли ответы на интересующие вопросы. И когда ты слышишь благодарные слова от читателей – это самая ценная награда. Ведь это значит, что твой труд ценят. А когда твою работу ценят, то на вопрос: «Легко ли быть журналистом» хочется ответить: «Легко».

Екатерина Карпенко,

член Александрийской территориальной организации 

Национального союза журналистов Украины,

журналист газеты "Городской курьер"

Єдина прес-картка "знищить" акредитацію

     Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів під час свого восьмого засідання розглянула питання щодо запровадження єдиної всеукраїнської прес-карти для журналістів. 31 травня члени робочої групи підтримали в цілому сумісний проект НСЖУ та НМПУ про розробку єдиної всеукраїнської Національної прес-карти.

    Фактично запровадження цієї карти, яка матиме ступені захисту та видаватиметься за наявності підтверджуючих документів, дасть змогу відкинути всі закиди різноманітних місцевих чи відомчих "царьків", щодо запровадження драконівських методів акредитації.