Життєвий шлях Василя Михайловича виявився доволі коротким, але професійна стежина була насиченою і творчою.
Народився 12 жовтня 1951 року у селі Цибулевому Знам’янського району. По закінченню Полтавського педуніверситету шість років працював вчителем історії Бандурівської школи. Більше десяти років працював на різних посадах у райкомі Компартії України. А з 1991 по 2016 рік присвятив усього себе журналістиці. З-під пера Василя Юрченка за ці довгі роки вийшло чимало статей, нарисів, розповідей, інтерв’ю. Уже й не злічити… І кожна публікація по-своєму особлива…
У пам’яті рідних він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, друзі запам’ятають його, як вірного товариша, добру людину, колеги – як знаючого свою справу фахівця, творчу особистість, колишні учні – як Вчителя з великої літери. А ще запам’ятається його висока професійна майстерність та життєва мудрість.
В останню путь Василя Юрченка провели 22 вересня, прощання відбулося біля будинку, де він жив.
У ці скорботні дні Олександрійська територіальна організація Національної спілки журналістів України висловлює щирі співчуття родині та близьким Василя Михайловича з приводу непоправної втрати. Нехай земля йому буде пухом, а наша пам’ять – вічною.
