IV Обласний журналістський фестиваль «Осінні зерна», започаткований Кіровоградською обласною спілкою журналістів чотири роки тому, пройшов на Кіровоградщині. Ідея самого фестивалю належить сподвижникам спілчанського руху Юрію Сердюченку, який очолював обласну спілку більше 20 років, та Петру Мельнику — його правонаступнику.
Цього разу журналістську делегацію приймала гостинна Світловодщина, яка запропонувала своїм гостям насичену і змістовну програму. В її основу організатори фестивалю поклали ознайомлення з принадами світловодського краю, його історією та гостинністю жителів району. А досягти поставленої мети допоміг унікальний туристичний маршрут, який Світловодська районна влада розробила спільно з краєзнавцями та небайдужими жителями району — представниками бізнесу, соціальної сфери, місцевого самоврядування.
Курсуючи від села до села, ми - двадцять журналістів з різних куточків області- з неприхованим інтересом дізнавалися про особливості краю та його плани на майбутнє. У подробицях та з великим ентузіазмом розповідали нам про це заступник голови Світловодської райради Олексій Шаповал та начальник відділу культури і туризму Світловодської РДА Микола Середенко. Вони й були нашими надійними гідами та цікавими співрозмовниками. Більше того, їхня участь у нашому колективному заході свідчила передусім про визнання роботи журналістів, які завітали до світловодчан з однією метою — розповісти жителям Кіровоградщини про здобутки та принади цього краю.
Першим виробничим об’єктом, який потрапив під журналістську увагу, стала, звичайно ж, Кременчуцька ГЕС — третя за потужністю в Україні. Її директор Сергій Яременко розповів гостям про історію будівництва цього стратегічно важливого для держави об’єкту, а працівники Андрій Кудлай та Леонід Сьомочкін провели цікаву екскурсію. Ми побували в самому серці гідроелектростанції — у турбінній залі, побачили, як здійснюється контроль за роботою всієї ГЕС, відвідали місцевий музей та залишили вдячні записи в книзі відгуків.
Дорогою до наступного пункту нашої зупинки, яким була головна насосна станція управління каналу «Дніпро — Інгулець», ми продовжували насолоджуватися оглядовою екскурсією Світловодськом. А вже на самому підприємстві начальник насосної станції Сергій Бурлака та головний інженер Олександр Панченко розповіли про роль, яку відіграє канал в житті та соціально-економічному розвитку кількох регіонів, ознайомили з технічними можливостями гідроспоруди та показали територію станції, як зразок садово-паркового дизайну.
У селі Велика Скельова місцеві жителі — учасники вокального ансамблю Будинку культури «Сузір’я» порадували нас концертною програмою, а сільський голова Сергій Могильний розповів про своє село та гостинних людей, які тут проживають. Таким видався перший день нашого фестивалю.
На ночівлю ми зупинилися у туристичній базі «Хвиля», що розташована на березі рукотворного моря. А наступного дня після смачного гарячого сніданку директор цього затишного куточка Анатолій Омельяненко презентував нам популярний туристичний об’єкт, розповів про послуги, що надаються тут шанувальникам активного дозвілля.
Свої досягнення у соціальній сфері продемонструвала і Григорівська сільська рада. Сільський голова Григорівки Надія Невкрита показала нам місцевий ФАП, ознайомила з роботою дошкільного навчального закладу, сільської бібліотеки та Будинку культури. Особливо показовою була школа, де навчається трохи більше ста учнів. Упродовж літнього періоду тут повністю замінили систему опалення, витративши на це майже 700 тисяч гривень державної субвенції. Тепер у школі, яка має газовий і твердопаливний котел, буде ще тепліше.
Далі було не менш цікаво. Своєю величчю вразив нас Храм Преображення Господнього, що в Таловій Балці, при якому нині розташувався чоловічий скит. Ця древня святиня - збудована у 1803, а освячена у 1806 роках- вже давно стала своєрідною меккою для паломників з різних куточків сусідніх областей, про що неодноразово чула від своїх друзів і знайомих. Ось і мені випала нагода відвідати цю історичну місцину. Зараз у храмі триває масштабна і надзвичайно дороговартісна реконструкція, мета якої не лише відродити велич і життєздатність будівлі, а й повернути їй первозданний вигляд. Роботи тривають за кошти меценатів, місцевих благодійників та на пожертви прихожан. Приємним видалося знайомство і з настоятилем храму отцем Серафимом, який ознайомив нас з історією будівництва святині, а також розповів, як нині ведуться роботи по її відродженню. Що стосується монахів та послушників- всього 15 осіб, то оселилися вони в колись покинутих сільських домівках і нині дбають про історичну будівлю та ведуть своє спільне господарство: вирощують городину та розводять свійських тварин.
Організатори нашого суботнього променаду подбали і про те, щоб ми обов’язково відвідали єдиний на Кіровоградщині відновлювальний зоопарк, що в с. Озера. З неприхованою цікавістю ми оглянули вольєри з екзотичними представниками фауни (ведмедями, левами, тиграми, верблюдами). «Живий куточок» природи залишив по собі приємні враження.
Унікальність Світловодщини представники медіа-спільноти змогли сповна оцінити під час перебування у місцевому яхт-клубі «Кристал». Після знайомства з його директором Іваном Юхименком прогулянка на яхтах Кременчуцьким водосховищем стала незабутньою родзинкою нашої подорожі! Сповнені гарним настроєм та натхненням на нові зустрічі, ми поверталися додому. І дарма, що протягом двох фестивальних днів на Світловодщині йшов життєдайний дощ, а погода нагадувала про прихід осені. Кожен з нас узяв із собою часточку тепла і гостинності світловодського краю та бажання побувати тут ще не один раз. І я не втрачаю надію, що буде саме так, бо ми вже отримали запрошення від місцевих активістів відвідати Фестиваль полуниці, який започаткований в селі Миронівка Світловодського району.
Тож справедливо буде сказати: до нових зустрічей!
І. Балашова, член правління Кіровоградської обласної спілки журналістів.
На фото:Авторка статті з колегами перед прогулянкою на яхтах.
Фото Віталія Москалика.
Немає коментарів:
Дописати коментар